TOPICS :: ПУБЛИКАЦИИ  
Грузия: новый портал  
Домой
Профиль
Вопросы
 
Поиск
 
Форум  (80)  (К)
Фотогалерея
Файлы
Публикации
Журналы
Рецепты
Ссылки

Грузинська рулетка та рум’яні щоки тамади

Добавил: soffiedean on 15 Фев, 2007 г. - 13:56
Діана Петріашвілі
http://maidan.org.ua/static/mai/1171395132.html


Коли ти живеш в Грузії, то частенько опиняєшся за столом . Якщо ти опиняєшся за столом, то знаєш, що грузини люблять багато пити. Знаєш, що п'ють не завжди зі склянок. П'ють, наприклад, з рогу. З великого кубку. Бува і з чайника. З вази для фруктів – наймиліша справа. Бува, що й з дитячого горшка п'ють – якщо, наприклад, за здоров'я немовляти, що тільки що народилося. Це називається «гансхвавебулі» - тобто неповторний, відмінний, окремий, спеціальний тост. Зі спеціальної посудини, відмінної, неповторної.

Нічого дивного в цих гансхвавебулі нема, ми так думаємо. Та ба! Журналісти одного з грузинських телеканалів підготували на тему питущих традицій абсолютно неповторний сюжет.
Один кореспондент відправився в Кахеті, інший – до Гурії. Завдання у них було просте, як у Шурика в «Кавказькій полонянці» - записати тости і народні обряди. А ще краще – прийняти в них участь.

І кахетинці і гурійці приступили до святкувань чинно – поблагословили тамаду, досить статечно випили за мир, закусили, поговорили, знову випили, знову поговорили. А потім – розігрілися. І пішло-поїхало. Кахетинці притягнули звичний ріг. А гурійці – рушницю. Зарядили. Влили в дуло вино. Запропонували кореспонденту, попросили поставити палець на курок. Пити треба саме так, пояснили, інакше не рахується. Як тільки доп'єш – пальни в повітря і передавай рушницю далі. Пити досить незручно, зізнався згодом кореспондент телекомпанії. Та й незатишно якось. І порохом смердить. Втім, сказав він, коли від вина несе часником із спеціями – ще не смачніше.

Часником вино пахне тоді , коли його наливають в дерев'яну ступку. Відмити дерев'яну ступку, в якій господиня будинку товче до обіду часник з кіндзою впродовж десятиліть – неможливо. Тому доводиться миритися з певними незручностями. Не випити зі ступки не можна, тому що образиться господиня, цей тост – саме за неї.
Якщо я не помиляюся, звичка пити зі ступки була підмічена не лише в гурійців, але й в кахетинців.
Зате останні не знають, як треба пити за лікарів! А ну вгадайте, як? Правильно – зі шприца.
Але тільки не простого, а ветеринарного. Дуже містка штука. Тільки уявіть, що ви робите щеплення бику, і зрозумієте, про що я. Напевно, півлітра літра рідини влізе, коли не більше.
Прикладаєтеся до носика шприца носа (як це насправді називається, я не знаю), тихенько натискаючи на ніжку (і це як називається, я не знаю) і тягнете вино, аж поки воно не закінчиться. Стверджують, що це абсолютно вбивчий атракціон, тому що, коли п'єш маленькими ковтками, дуже сильно п'янієш.

До речі про маленькі ковтки. Відрізнити особливий тост від інших можна не лише не звичайним посудом , але й особливою манерою пиття. Таким фокусом. Ну, наприклад, в чудовому фільмі Георгія Данелія «Паспорт» головний герой п'є з переверненої склянки – щільно притискує її до долоні, і втягує ротом краплі, що сочилися.
Але те, що зробив кахетинський тамада, дуже важко уявити. Ще важче це описати, однак я спробую.
Він узяв дві склянки і встановив їх переверненими собі на обидві щоки, закинувши голову. Щільно так притиснув, щоб вино не виливалося. А потім (я боюся й думати про роки невпинного тренування!) прочинив одночасно краї обох стаканів з тієї сторони, яка ближче до рота. І таким чином все випив. Тільки трішечки виплеснулося на одяг. А щоки у тамади стали надзвичайно рум'яними.
Після цього трюку дещо зблід тост (здається, за господарів дому, або, можливо, просто за дім), який однаково випили обидва застілля, і кахетинське, і гурійське. Пили так.
Той, хто п’є, тримає над своїм ротом шматок черепиці, тримає під нахилом, так, щоб по черепиці стікало вино, яке ллє «асистент».
Той журналіст, якого відряджали до Гурії, випив без ексцесів; а той, який працював в Кахетії, виявився слабшим. Він зненацька впустив черепицю і вона зламалася.
Його потім запитали про враження. І він відповів:
- Вранці, коли я прокинувся, мене раптом ошпарила думка: ми черепицю забули записати!
Ні, не забули. Мабуть, оператор не пив.

З циклу «Грузія іncognita»
Частичное или полное копирование материалов с портала «Georgia : Грузия» разрешается
только с письменного согласия главного редактора портала.

 Rambler's Top100 www.nukri.org